|
Суниця-полуниця
|
|
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 20:49 | Повідомлення # 1 |
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Що за ягода – полуниця? 
Назва «полуниця» походить від лат. «fragaria vesca», що означає «ароматний», або «запашний». Хоча аромат полуниці, у порівнянні з її сестрою-суницею, більш стриманий, вона містить не менше поживних речовин і корисних вітамінів. Ягоди полуниці – червоні солодкі з білою м’якоттю, дуже смачні, а її лікувальні властивості відомі ще з глибокої давнини.
Варто сказати, що так уже історично склалося, що назви суниці та полуниці переплуталися і до цього часу вводять нас в оману. Ще 300 років тому на Русі почали культивувати лісову, а потім і садову суницю. Однак у ті часи в ботаніці мало хто розумівся на цьому, тому їх сплутали, у результаті чого ягоду великоплідної суниці стали називати полуницею.
Історія походження садової суниці (тієї самої, що тепер продається в наших магазинах!) оповита дивовижними пригодами. У 1714 р. французький офіцер, капітан Фрезье, повертаючись із Чилі на Батьківщину, прихопив з собою сувенір – 5 кущиків дикорослої чилійської суниці, що мала великі ароматні ягоди. На жаль, усі рослини виявилися жіночими і не змогли зав’язати жодної ягідки.
Пізніше відбувся щасливий збіг, якому ми зобов’язані появою нової культури – великоплідної суниці! Рослини перевезли до Версальського ботанічного саду, і так сталося, що на сусідній грядці ріс інший вид суниці – приємна на смак лугова, або віргінська суниця, розмір ягід якої вдвічі перевищував ягоди лісової суниці. Завдяки щасливому випадку ці кущики перезапилились один з одним, і таким чином на світ з’явився плід їхнього кохання – новий гібрид з дуже смачними і великими ягодами. Садова суниця викликала фурор серед землеробів – почалося масове розведення нової культури. Нині саме полуницею називають садову суницю, яка щороку на початку літа красується на прилавках наших базарів та магазинів.
Що ж стосується полуниці справжньої (лат. Fragária moscháta), то це дикоросла рослина, яку і сьогодні можна зустріти в лісах України, Росії, Білорусі та інших країн з помірним кліматом. У 17-18 столітті в Росії і Україні саме цю рослина вирощували селяни, в цей же період виникла і безпосередня назву ягоди: вона походить від старослов'янського слова «клуб», яке дослівно означає «шаровидне, кругле тіло». Тільки ближче до середини 19 століття на наші землі була завезена суниця садова, вона швидко витіснила свою менш плодовиту візаві, проте в народі, ймовірно через схожість двох сортів, назва «полуниця» так і залишилася в побуті
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 21:17 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Посадка земляники (начало)
Количество удобрений, вносимых при посадке зависит от плодородия почвы. Чем беднее почва – тем выше нормы вносимых удобрений.
На песках и суглинках увеличивают норму вносимой органики. В зависимости от содержания гумуса вносят 5-10 кг на 1 м2 перегноя или компоста. Из минеральных вносят в основном фосфорно-калийные: 50-70 г суперфосфата и 20-30 г калийной соли. Все вносимые удобрения тщательно перемешивают с землей при перекопке. Внесение удобрений и перекопку проводят на глубину 30 см не менее чем за месяц до посадки. Это необходимо для того, чтобы земля осела и уплотнилась.
Высаживают землянику в предварительно пролитые лунки или борозды. Если это рассада с ОКС корешки стараются распределить равномерно по всей лунке или борозде. Если этого не сделать, а высадить корешки пучком, растения будут развиваться хуже.
Существует два способа выращивания земляники в открытом грунте – на гребнях и по ровной плоскости.
При первом формируют гребни высотой около 30 см и шириной у основания 1 м, а вверху 70 см, длина произвольная. По верху гребня укладывают ленту капельного полива и накрывают пленкой или агроволокном. Затем в покрывном материале вырезают отверстия, чаще всего крестообразные, и в них высаживают рассаду. Расстояние в ряду 30-35 см, междурядий 45-50 см. Таким образом на гребне получаем 2 ряда земляники, что в пересчете на 1 га составляет около 40 000 растений. Это наиболее распространенная форма гребня и схема посадки. Но бывают и другие.
У такого способа выращивания есть свои преимущества. Ягода созревает примерно на неделю раньше, чем при выращивании другим способом, а урожайность выше. В дождливые сезоны вода стекает по укрытию, ягода быстрее высыхает и соответственно меньше гниет, к тому же всегда остается чистой. Сочетание укрывного материала и капельного орошения помогает существенно экономить воду для полива и поддерживать оптимальную влажность грунта. К недостаткам следует отнести довольно большую трудоемкость.
Еще один способ выращивания – по плоской поверхности. Существует несколько вариантов. Самый простой – посадка непосредственно по земле. Но у этого способа есть существенные недостатки. Земля быстро иссушается и требуются постоянные обильные поливы. После каждого полива необходимо рыхление почвы. Кроме рыхления необходимо регулярно выпалывать сорняки. В период дождей ягода становится грязной и может подгнивать.
Существенно облегчает уход мульчирование различными материалами. Наиболее распространены органические материалы – перегной, опилки, скошенная трава, измельченные стебли подсолнуха, кукурузы, камыша и др. Слой такой мульчи толщиной 3-5 см отлично сохраняет влагу, препятствует прорастанию однолетних сорняков, ягода всегда остается чистой, отпадает необходимость в рыхлении после поливов и дождей, повышается урожайность. Перегнивая, такая мульча способствует повышению плодородия почвы. Недостаток в том, что такая мульча положенная с осени задерживает плодоношение на несколько дней. Поэтому лучше мульчировать весной после прогрева почвы. Еще один способ мульчирования все теми же пленкой и агроволокном. Кроме всех плюсов мульчирования органикой они еще и ускоряют плодоношение.
Существует беспересадочный способ закладки плантации. Суть его в следующем. На каждом плодоносящем растении оставлений одну молодую розетку и укореняем ее в междурядье. Все остальные усы удаляются. В случае с одноразовыми сортами после укоренения молодой розетки отплодоносивший маточный куст удаляют, а образовавшуюся ямку засыпают органическими удобрениями – перегноем, компостом и т.д.
Для этого делают широкие междурядья - для нового ряда земляники от усов.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 21:21 | Повідомлення # 3 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Посадка земляники (окончание)
При посадке с открытой корневой системой не только нарушается корневая система, но еще и какое то время растение находится вне земли. Самый простой, но тем не менее самый действенный способ упаковки - в полиэтиленовые пакеты или мешки. Сразу же после выкопки в них укладывают саженцы, обрызгивают водой и горловину завязывают. В таком состоянии в прохладном месте рассада может храниться без потери качества 5 и более дней (в зависимости от температуры хранения, чем она ниже – тем дольше). Если количество рассады небольшое, а время транспортировки минимально – можно транспортировать землянику, погрузив корни в емкость с водой.
Очень много рассады земляники с ОКС продается на рынке. Причем все продавцы утверждают, что она выкопана сегодня утром, что не всегда является правдой. Выпад таких саженцев может быть достаточно велик если не предпринять кое-каких мер. Прежде всего возьмите себе за правило следующее: любой саженец с открытой корневой, где бы он не приобретался, необходимо вымочить в воде с добавлением стимуляторов или без. Время вымочки зависит от ситуации. Если выкопали у соседа и сразу же поставили в воду – достаточно 2-4 часов. В такой ситуации, если земля достаточно влажная можно было бы и не вымачивать, но я все таки рекомендовал бы. Если же точная дата выкопки саженца неизвестна и есть подозрения, что он давно находится вне земли, время вымочки увеличивают от одних до двух суток.
При посадке проходит какое то время, пока растение приживется и корень заработает на полную мощность. А испарение из листьев идет постоянно, тем интенсивнее, чем выше температура воздуха. Поэтому при посадке в летние жаркие месяцы практически все листья на саженце удаляют, оставляя один самый маленький. Первое время (недели две) после посадки саженцы поливают практически ежедневно. Впоследствии, когда саженцы приживутся и тронутся в рост, интенсивность поливов снижают.
При позднеосенних посадках листья не удаляют. При посадке даже перед самыми морозами земляника хорошо приживается, просто не успеет на следующее лето вырастить обильный урожай.
Огромное влияние на приживаемость имеет глубина посадки рассады. Саженцы должны быть заглублены в грунт ровно по корневую шейку. Если посадить выше – оголится корень, если глубже – при поливах и дождях буде замуливаться сердечко. Поэтому посадку никогда не стоит проводить в свежевскопанную землю, она должна быть уплотнена. Для этого последнее рыхление почвы проводят минимум за месяц до посадки или уплотняют почву катками или любым другим способом.
Схему посадок определяют удобство ухода и достаточная площадь питания для каждого растения(чем мощнее растение, тем больше площадь питания). Наименьшее расстояние в ряду 15-20см, а междурядий 40-45см. Это при однолетнем выращивании. Если планируется 2-3-х летнее выращивание расстояние в ряду и междурядии увеличивают.
Подрезают корни только тогда, когда они повреждены или если длина корней затрудняет посадку(встречаются саженцы ОКС с длиной корня до 30см).
Вот в принципе и все основные моменты по посадке землянике. А как высаживать и что высаживать каждый решает сам.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 21:42 | Повідомлення # 4 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Шкідники суниці
Суничний кліщ (Tetranychus urticae) 
Дуже дрібний (0,3-0,5 мм),блідо-жовтий, непомітний неозброєним оком. Зимують у основи листків. Весною, після відновлення росту суниці, кліщі на молодих листках відкладають яйця. Личинки, що виходять з яєць, висмоктують сік з молодих листків, у результаті чого вони зморщуються, затримуються в рості, жовтіють і відмирають. За літо розвивається 4-5 поколінь кліща, що розселяються по всій плантації. Для визначення необхідно регулярно обстежувати старі листки використовуючи збільшувальне скло (10-16х).
Попелиці (різні види). 
Дрібні (2 мм) зелені чи жовто-зелені комахи, заселяють молоді листки з весни до кінця літа. Живляться рослинним соком, спричиняють деформацію листків та понижують продуктивність рослини.
Сунично-малиновий довгоносик (Anthonomus rubi) 
Жук чорного кольору, вкритий дрібними сірими волосками, довжина тіла 2-3 мм. Личинки білі, безногі, зігнуті, з жовто-коричневою головою. Зимують жуки під грудочками землі, листям та рослинними рештками. Цей довгоносик – один з найбільш шкодочинних шкідників суниці. В кінці квітня – на початку травня жуки починають живитися молодими листочками, черешками листків, а потім бутонами, виїдаючи з них пилок. Перед початком цвітіння самки прогризають отвори збоку бутонів, куди відкладають по одному яйцю. Потім підгризають квітконіжку, яка надламується і відпадає. Одна самка протягом 20-25 днів відкладає до 100 яєць.
Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis) 
Невелика (2 мм) видовжена, малопомітна комаха, що пошкоджує квіти та плоди. Ягоди суниці набувають характерного бронзового кольору та не набирають повного розміру.
Сунична листокрутка (Ancylis comptana) 
У розмаху крил 12-15 міліметрів. Крила червоно-коричневого кольору, з напівовальною плямою вздовж заднього краю передньої пари. Гусениці спочатку сіро-зелені, з коричневою головою і грудним щитком, а потім стають сірувато-коричневими, з світло-коричневими бородавками на всьому тілі. Голова, грудний і анальний щитки стають блискучими, чорними. Довжина дорослої гусениці 12 міліметрів. Метелики відкладають дрібні прозорі яйця на нижню поверхню листя суниць. З яєць виходять гусениці, які скелетують молоді листки навколо середньої жилки, обплітаючи їх білою павутиною, іноді скріплюючи павутиною 2-3 листки.
Травневий хрущ (Melolontha melolontha)  
Личинка травневого хруща – один з найнебезпечніших шкідників ягідних культур. Дорослий жук живиться листям дерев та відкладає яйця в кінці травня в грунт. Личинка, що відроджується, спочатку харчується органічними рештками, проте на наступний рік починає пошкоджувати молоді корені рослин. Найбільш шкодочинними є личинки третього року – при високій заселеності ділянки нерідко пошкоджується більше половини висаджених рослин.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 21:59 | Повідомлення # 5 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Хвороби суниці
Борошниста роса (Sphaerotheca macularis)
Уражує листки, черешки і ягоди, обволікаючи їх білим борошнистим нальотом. Краї листків зморщуються і загинаються догори. Потім хвороба розповсюджується на квітконоси, квітки і ягоди. Недостиглі ягоди перестають розвиватися , стають бурими і засихають. Зимує гриб на уражених частинах рослин. Спори розносяться вітром, хвороба заноситься із зараженою розсадою. Сприяє розвитку хвороби тепла погода і підвищена відносна вологість повітря.
Сіра гниль (Botrytis cinerea) 
Одна з найшкодочинніших хвороб суниці.Уражує рослини суниці – на ягодах, рідше на листках з’являються темно-сірі та бурі плями. Уражені ягоди та листки загнивають і покриваються густим сірим нальотом, яка є збудником захворювання. Особливо швидко поширюється у вологу дощову погоду.
Антракноз (Colletotrichum acutatum) 
Прояв захворювання залежить від погодних факторів (для розвитку патогенна необхідне тепло та підвищена вологість). Зазвичай ознаки з’являються в період дозрівання врожаю. На зелених та дозрівших плодах з’являються вдавлені коричневі чи темні плями правильної округлої форми. При подальшому поширенні ознаки можуть з’явитись на черешках та вусах.
Плямистість листків (Mycosphaerella fragariae) 
Найпоширеніша хвороба. Гриб уражує пластинки листків, черешки, вусики, квітконоси, плодоніжки. Проявляється хвороба у вигляді невеликих округлих червоно-бурих плям, які з часом стають білими, а навколо них утворюється темно-червоний обідок. За теплої погоди хвороба сильно розвивається і настає масове всихання листків, що спричиняє зниження врожаю наступного року.
Вертицильозне в’янення суниці (Verticillium albo-atrum) 
Рослини відстають у рості, листки дрібні, черешки до кінця вегетації червоніють. Внутрішні частини коренів відмирають, перетворюються у суху гниль. Кущі набувають червонувато-жовтого забарвлення, протягом місяця гинуть.
Чорна коренева гниль (Fusarium, Rhizoctonia, Pythium) 
Чорна коренева гниль спричиняється декількома патогенами. в середині літа і в другій половині листки нижнього ярусу буріють і відмирають. Молоде мичкувате коріння відмирає на початку захворювання. Головні і бокові корені втрачають здоровий колір і відмирають, рослини легко виймаються з грунту.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 22:07 | Повідомлення # 6 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Інтегрована система захисту
Якщо при обстеженні ділянки виявлено, що кількість грунтових шкідників (личинки травневого хруща та дротяники) перевищує шкодочинний поріг необхідно внести грунтовий інсектицид Форс 1,5 G (тефлутрин 15 г/кг). Цей інсектицид має фумігаційну дію (гранули розкладаються в грунті з виділенням газу, що вбиває личинок грунтових шкідників). Для досягнення максимальної ефективності препарат необхідно вносити у другій половині травня, коли шкідники виходять у верхні шари грунту для живлення.
Якщо планується висаджувати розсаду рано навесні (у квітні) – необхідно внести Форс у попередньому сезоні при підготовці грунту. Препарат вноситься рівномірно по поверхні грунту в дозі 12 кг/га і відразу загортається в грунт (культиватором чи фрезою). На грунтах легкого механічного складу після заробки препарату бажано провести коткування кільчасто-шпоровими котками. Через два тижні можна проводити обробіток грунту.
Проти грунтових шкідників також можна використовувати інсектицид Актара 25 WG (тіаметоксам 250 г/кг). Препарат додають у концентрації 0,4% до суміші глини та коров’яка та водою, яку використовують для замочування кореневої системи саджанців відразу перед висаджуванням. При виявленні грунтових шкідників після посадки – можна використовувати Актару у концентрації 0,25% для поливу (після збору врожаю).
Для профілактики грибкових захворювань після висаджування рослини обробляють мідь-вмісним препаратом (при відростанні 3-4 листків). Для цього можна використовувати такі препарати як Купроксат (сульфат міді 345 г/л) у нормі 4 л/га, Чемпіон (гідрооксид міді 770 г/кг) у нормі 2-3 кг/га або Косайд 2000 (гідрооксид міді 538 г/кг) у нормі 2 кг/га. Мідь-вмісні препарати бажано застосовувати також при відростанні нового листя після скошування (омолодження) насадження та восени.
При загрозі появи сірої гнилі (тривала дощова погода в період дозрівання ягоди) використовують високоефективні системні препарати:
- Світч 62,5 WG (флудіоксоніл 250 г/кг та ципродиніл 375 г/кг) у нормі 0,75 кг/га перед цвітінням та 0,75-1 кг/га після масового цвітіння. Цей препарат можна використовувати двічі за сезон. Мінімальний період очікування перед збиранням врожаю повинен становити 7 днів;
- Тельдор 50 WG (фенгексамід 500 г/кг) у нормі 0,8 кг/га. Препарат використовують один раз за сезон з періодом очікування 10 днів;
- Хорус 75 WG (ципродиніл 750 г/кг) у нормі 0,7 кг/га до цвітіння та 0,4 кг/га після цвітіння з періодом очікування 7 днів.
Проти борошнистої роси застосовують препарат Топаз 100 ЕС (пенконазол 100 г/л) у нормі 0,3-0,5 л/га (максимум двічі за сезон). Препарати Світч та Хорус теж ефективні проти борошнистої роси.
У весняний період стежать за появою шкідників – малиново-суничного довгоносика, попелиці, трипсів та ін. При перших ознаках використовують інсектицид Актеллік 500 ЕС (піриміфос-метил 500 г/л) у нормі 0,6 л/га. Цей препарат можна використовувати двічі за сезон – до цвітіння та після збирання врожаю.
Актеллік також ефективний проти суничного кліща, при виявленні цього шкідника також можна використовувати біологічний препарат Актофіт (аверсектин С 0,2%) у нормі 0,4 л/г
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 22:10 | Повідомлення # 7 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Стоит ли скашивать листья земляники после плодоношения»?
Итак, все зависит от того, в каком состоянии находится ваша плантация земляники, то есть поражены ли листья растений болезнями и в какой степени или же они выглядят здоровыми, а также в каком месяце вы планируете обрезать листья.
Не следует, не разобравшись в этом вопросе, полностью скашивать все листья, ведь они очень важны для нормального роста и развития растений. Питание кустам поступает через листья только на протяжении 70-80 дней, поэтому листья земляники обновляются три раза в год – весной, летом и осенью. Листья, образовавшиеся весной функционируют на протяжении 70-80 дней. Если подсчитать, это приблизительно с апреля по июнь включительно. После плодоношения на смену весенним отрастают летние листья. Весенние листья важны для получения урожая, летние – для закладки цветковых почек и накопления запасных питательных веществ, помогающих растениям перенести неблагоприятные условия зимы.
Спустя 70-80 дней ножка листа краснеет, и сам листок начинает покрываться "ржавчиной" и другими "цветами радуги", по нему становиться видно, что он стареет.
Если плантация имеет сильные признаки заболевания, то следует обрезать все листья, оставив точку роста, и провести обработку от болезней и вредителей. Делать это надо как можно раньше, сразу после сбора ягод, чтобы успели нарасти новые листья и растения успели подготовиться к зиме, окрепнуть. Иначе земляника может вымерзнуть зимой. После этого необходимо проводить регулярный полив такого участка и дать хорошее питание, то есть неоднократные подкормки. Тогда к осени ваша земляника сформирует мощные кусты и будет обильно цвести в будущем году.
А вот в августе-сентябре землянику лучше не косить, ведь до зимы она не успеет нарастить необходимый листовой аппарат, а листья дают растению естественную защиту от холода и создают комфортные условия для перезимовки. Многие привыкли в августе скашивать все листья, однако это негативно влияет на урожай следующего года, который закладывается именно в августе месяце.
Если листья здоровы, то срезать их все нет необходимости. Следует срезать только старые листья, которые расположены внизу куста, в зависимости от величины куста это в среднем 5-10 листочков. Листья обрезаю ножницами или тонким секатором, при этом не оставляю их на грядке, а обязательно их собираю и сжигаю, ведь они являются возможными источниками болезней. Ни в коем случае не обрывайте их руками, ведь этим вы травмируете корневую систему растений. Наряду с обрезкой целесообразно нормировать и усы, не позволяя плантации быть загущенной а также проводить рыхление почвы. В этом случае обработка от болезней и вредителей тоже обязательна, даже если вы делали профилактическую обработку весной, не забывайте это делать и после плодоношения с интервалом 7-10 дней. Также, спустя 2 месяца я по такому же принципу снова обрезаю старые нижние листочки, ведь это уменьшает вероятность появления болезней на земляничной грядке.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 22:14 | Повідомлення # 8 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Как помочь крупноплодной землянике перезимовать?
Особенно актуально об этом подумать для растений, которые посажены во второй половине осени этого года, и еще не успели, как следует укорениться.
Крупноплодную землянику относят к незимостойким растениям, поскольку у нее практически отсутствует период покоя. Без дополнительного укрытия надземная часть растений может без значительных повреждений кратковременно выдержать понижение температуры до 20 градусов мороза. Корневая система, если она ничем не укрыта, в бесснежные зимы начинает повреждаться уже при минус 7-8°С. Однако высота снежного покрова в 25 см надежно защищает все растение от любых морозов. Значит, крупноплодная земляника может нормально перезимовать только при наличии снежного покрова 15-25см, поэтому бесснежные зимы очень опасны для нее. Что же тогда делать, чтобы не остаться в следующем году без урожая? Ответ прост: уделите особое внимание защите крупноплодной земляники от низких температур, и дальше мы рассмотрим, что нужно для этого делать.
Различают три степени повреждения насаждений морозами:
I - вымерзли листья;
II - вымерзли листья, стебель и рожки вместе с плодовыми почками;
III - поражена надземная часть и корневая система.
При первой степени повреждения растений снижается урожайность насаждений и позже созревает урожай. При второй возобновляется рост растений из спящих почек, расположенных на корнях и корневищах. В год возобновления растения урожая не дают, в следующий же год по урожайности они могут не уступать невымерзшим кустам. Растения со второй степенью повреждения нуждаются в более тщательном уходе - подкормках и своевременных поливах, особенно в первую половину лета. Плантации с третьей степенью повреждения не возобновляются.
Бороться с вымерзанием крупноплодной земляники следует уже тогда, когда вы выбираете участок для её посадки. Под эту культуру отводят равнинные, хорошо защищенные от ветра солнечные участки, на которых равномерно ложится первый снег, а весной нет застоя воды. Для предотвращения вымерзания выбирают участки, защищенные от ветров, преобладающих зимой. Следует учитывать, что когда отсутствует снежный покров, то при снижении температуры земли до -15° С, большинство растений может вымерзнуть. В такой ситуации одной зимостойкости сорта может оказаться недостаточно. Когда отсутствует снег, чтобы предотвратить вымерзание растений, я мульчирую клубнику соломой или лапником, но без зерна или семян, чтобы не приманить ими мышей, способных причинить вред растениям.
Мульчировать крупноплодную землянику следует поздней осенью, когда почва промерзает на 5-10 см, и когда растения несколько раз подморозит и прекратится их рост. Очень важно это сделать до наступления стабильных холодов. В зависимости от погодных условий я это делаю в ноябре месяце, иногда в конце октября, а в 2011 году даже в декабре (думаю все помнят насколько теплая и продолжительная была осень в прошлом году). Более раннее укрывание приводит к выпреванию растений.
В качестве мульчи также можно использовать солому, опавшие листья, древесные опилки, перепревший 3-х летний навоз, торф, компосты. Желательно мульчировать перед дожем, чтобы он прибил мульчу к земле. Мульчу укладываю на грядку слоем 5 см. Исключением является листва, ведь она сильно слеживается, поэтому слой листвы должен быть не более 3-х см, чтобы растения не выпрели, а также перепревший 3-х летний навоз, слой которого не должен превышать 2-х см. Очень важно учитывать, что мульчу на кусты не сыпать, листья не засыпать, а ранней весной с грядки мульчу обязательно сгребают. Этим самым вы не только согреете солнечными лучами корневую систему, но и удалите большое количество вредителей и болезней.
Позднеосенний влагозарядный полив имеет большое значение для создания благоприятных условий перезимовки растений. Во влажной почве корни значительно лучше сохраняются в зимний период, чем в сухой почве. Поэтому, земля должна уходить в зиму как можно более влажной. Это предохраняет корни от вымерзания, ведь сухая земля промерзает гораздо быстрее и на большую глубину. Поливать нужно до самых морозов, ведь надежда на хороший снежок не всегда оправдывается.
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 22:34 | Повідомлення # 9 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
|
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 22:58 | Повідомлення # 10 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
|
|
| |
| |
| Sheba | Дата: П`ятниця, 13.11.2015, 23:06 | Повідомлення # 11 |
|
Група: Адміністратори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
|
|
| |
| |
